Акція "Чисте село"

Під час канікул наша школа хоч і відпочиває від занять, але незмінно відкриває свої двері для діток. Одні ходять підтягнути "хвости", інші готуються до олімпіад, треті люблять поганяти м'яча на подвір'ї або в спортзалі... 

Ми з девятикласниками зібралися, щоб додатково позайматися польською. Від відмінювання дієслів розмова перейшла на тему екології. 

Наш Машів - надзвичайно мальовничий: тут і багаті ліси, і блакитні ставки, і луги, повні запашної трави і квітів, і .... купи сміття... 

Іринка Богуш висловила думку про те, як було б добре, аби зібратися разом і поприбирати сільські вулиці. Вирішили довго не думати, а одразу взятися до справи. Іра проводила агітацію серед школярів, в шкільній групі на Фейсбуці було опубліковано допис про дату і час проведення акції, яку діти назвали "Чисте село".

Нас зібралося десятеро. Були дітки з 4, 6-9 класів. Малі активісти питали : "Де дорослі? Чому нема вчителів?" Що я могла їм відповісти? Адже у відповідь на пропозицію про прибирання люди лише мовчки опускали очі, або відповідали стандартне "Не маю часу". 

Сьогодні у вас немає часу. Завтра не буде свіжого повітря.  

На шкільному подвір'ї учасники прослухали інструктаж з техніки безпеки і вирушили до краю села. Запланували прибрати центральну вулицю від шосе до кладовища, що і зробили.

"Я б хотіла сказати нашим односельчанам, що прибирати потрібно не тільки у себе на подвір'ї, а й поза ним", - пише учениця 8 класу Богдана Солом'янюк. - "Чесно кажучи, не очікувала стільки сміття, а це ж лише одна вулиця!"

"Ми самі себе вбиваємо. Задумайтесь!" - підтримує подругу шестикласниця Марійка Романюк. 

Іринка Богуш, як головний натхненник і ініціатор, теж дуже хоче бути почутою: " Кожною викинутою пляшкою чи пакетом ми нищимо природу і життя наступного покоління! Це дуже важливо! Не треба бути байдужими, світ і так сповнений байдужістю... Машів - чудове село, та часом на нього боляче дивитись. Наш ліс наповнений сміттям, і якщо нічого з цим не робити, він перетвориться на сміттєзвалище... Особисто для мене природа дуже важлива."

\

Наостанок хочемо звернутися до читачів.  Не сприйміть наш допис як дорікання або образу. Це, швидше, крик про допомогу. Коли ми збирали й вивозили сміття, на нас дивились як на ненормальних, називали нерозумними, підсміювалися... Тим не менше, щиро сподіваємось, що наші наступні акції матимуть значно більшу підтримку. Дякуємо тим, хто вже виявив бажання приєднатися. Адже одне прибирання - це тільки початок. Ми не зупиняємося на цьому. Слідкуйте за дописами і не будьте байдужими!

Дяк Роман, Токарський Назар, Дяк Богдан, Романюк Марія, Солом'янюк Богдана, Богуш Ірина,

Максимук Юрій, Дяк Вікторія, Павлюк Олександр.