Поради для учнів

Найвідоміші у світі музеї книги

    Упродовж століть книги постійно вдосконалювалися, тому у світі існує безліч музеїв, експонатами яких є книги.

    Найстаріший у світі музей книги був відкритий у 1877 році в Антверпені, у приміщенні друкарні славнозвісного друкаря XVI ст. Кристофа Плантена. Експозиція була присвячена життю і творчості Пітера Пауля Рубенса, художника, який створив для цієї друкарні більше 50 гравійованих листів та ілюстрацій.

У 1884 році був заснований Німецький музей книги та шрифту.

У 1900 році були засновані Гутенберговські музеї в Майнці і в Берні (Швейцарія).

У 1914 році засновано Музей книги в Брюсселі (Бельгія).

У 1938 році – Музей при Інституті патології книги в Римі (Італія).

У 1938 році – Музей дитячої книги у Варшаві (Польща).

У 1964 році – Музей книгодрукування в Ліоні (Франція).

Найстарішим музеєм книжної справи в Росії є Музей книги при Державній бібліотеці Росії в Москві, який був відкритий у 1925 році.

 В Україні – Державний музей книги і друкарства України у Києві, заснований у 1972 році.

Музей книги і друкарства України (м. Київ)

Знаходиться на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника у будинку колишньої лаврської друкарні, заснованої архімандритом Єлисеєм Плетенецьким.

У музеї зібрані багаті скарби книжкової культури українського народу (близько 56 тис. одиниць зберігання). Експозиція висвітлює історію вітчизняної книги і книжкової справи від часів Київської Русі і до наших днів; розповідає про створення писемності у східних слов'ян, про рукописну книгу Х-ХVІ ст., про зародження друкарства в Європі, початок і розвиток кириличного книгодрукування, про видавничу діяльність Івана Федорова та про інших видатних творців української книги ХVІ-ХVIIІ ст.

Цікаво знати, що...

9 листопада – День Книги рекордів Гіннеса. Відзначати цей день почали лише у 2005 році, коли був проданий 100-мільйонний екземпляр. Книгу рекордів створив британський інженер і власник пивоварні Х'ю Бівер. У листопаді 1951 р. він вирушив з друзями на полювання. Увечері між чоловіками виникла суперечка, який з диких птахів найшвидший. Чоловіки переглянули декілька довідників, але відповіді не знайшли. Тоді Бівер вирішив створити книгу, в якій будуть зібрані всі рекорди. Сьогодні Книга рекордів Гіннеса є книгою з найбільшим тиражем з усіх книг, захищених авторським правом.

Важко сказати, що стало мотивацією для створення Книги рекордів України, проте у 2002 р. вийшла з друку книга саме з такою назвою. Її автор – Георгій Маценко – зумів зібрати багато звичайних і незвичайних, але цікавих і дивовижних фактів про все "най-най" в Україні.

То ж цікаво дізнатись, що на території України:

Найдавнішою була бібліотека Ярослава Мудрого – перша бібліотека Київської Русі. Час її заснування невідомий. Уперше про неї згадується під 1037 р. Віддаючи належне Ярославу Мудрому, літописець після розповіді про користь книг, які “суть реки наполняющие вселенную”, говорить, що “Ярославль же сей якоже рукохом, любил бе книги, много написав и положи в святей Софии церкви”. Цим і вичерпуються літописні джерела про першу бібліотеку Київської Русі. Подальша її доля невідома.

Найстаріша діюча бібліотека – наукова бібліотека Львівського національного університету імені Івана Франка, заснована у 1608 р. при колегії єзуїтів. Але науковці вважають вік цього унікального зібрання книг значно заниженим, адже в його основу лягли видання з реформованих монастирських бібліотек, хронологія яких починається з XV ст.

Найдовговічніший підручник. У 1618 р. вперше вийшов друком підручник з мови "Граматіка славенская...", створений українським письменником-полемістом Мелетієм Смотрицьким, який довгий час був єдиним підручником з мови. Учні українських, російських і білоруських шкіл за цією "Граматікою..." навчалися майже 150 років.

Найкоротша назва книги. У 1968 р. Київське видавництво "Веселка" випустило окремою книжкою українську народну казку "Хо", обсягом 20 сторінок.

Найдовша назва книги. У 1798 р. в Миколаєві, в Чорноморській адміралтейській друкарні, побачила світ книжка обсягом 353 сторінки П. М. Захар'їна "Новый синопсис, или Краткое описание о происхождении славянорускаго народа, владычествовании всероссийских государей в Нове Городе, Киеве, Владимире и Москве, с подробным повествованием поражения страшнаго татарскаго войска полководца Мамая от Дмитрия Иоановича, великого князя московского и о последующих по нем великих князях и царях, до вступления на престол государя Имп. Петра Великого, из разных повестописателей собранное и дополненное поручиком Петром Захарьиным". 60 слів! Що ж до нашого часу, то в 1997 р. у Києві було видано книжку обсягом 110 сторінок під назвою "Типові норми часу і виробітку на основні види робіт з управлінською документацією та документами особливого походження на паперових носіях, що виконуються державними архівними установами". 24 слова!

Найбільш багатосторінкова книга. У 1998 р. Київський інформаційно-видавничий цент "Спектр" випустив довідник "Україна – 98: промислові ресурси" з даними про 67 тис. підприємств, їх послуги і продукцію. Видання має 1094 сторінки. Однак це ще не рекорд. У 1999 р. Львівське видавництво "Каменяр" випустило книгу Дмитра Блажейовського "Київська церква у діаспорі (1751-1988)" обсягом у 1335 сторінок. Проте усіх перевершило київське видавництво "Ірина", де побачив світ універсальний словник-енциклопедія "Усе" – 1552 сторінки!

Найважчий стародрук. В експозиції Державного музею книги і друкарства у Києві можна побачити "Євангіліє", видруковане в Москві 1689 р. форматом 64х40х11 см. Книга має 620 сторінок, визолочену оправу з карбованими накладними клеймами на золотому тлі. Важить 21,5 кг.

Умільці багатьох країн створили низку надмініатюрних книжок, але книжка "Кобзар", створена українським майстром М. Сядристим, – найменша у світі: її площа – 0,6 кв. мм. Це майже у 20 разів менше від найменшої японської книги. Незважаючи на мікроскопічні розміри, на сторінках "Кобзаря" ніде не порушена архітектоніка віршів, немає жодного переносу рядка. Товщина літер у середньому 0,0035 мм. У книзі 12 сторінок, на кожній 8 віршованих рядків. Дві сторінки з ілюстраціями: портрет Тараса Григоровича Шевченка і копія малюнка "Батьківська хата". Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком волоска. Зшито книжку павутинкою, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника. З цією книгою може зрівнятись хіба одна, створена українським умільцем М. Маслюком: це збірка віршів О. Пушкіна розміром 0,8х0,4х0,2 мм та обсягом 0,064 куб. мм. А це означає, що в одній маковій зернині вмістилося б більше 15(!) таких книжок. Обкладинка книжки виготовлена із золота, на її лицьовому боці вигравіюваний портрет поета.

Цікаві моменти із життя бібліотек світу:

* Місцева влада Мадрида відкрила на восьми станціях метро так звані філіали BiblioMetro. Це невеличкі кіоски, що нагадують бібліотеки. У кожному знаходиться близько 500 книг. Подорожній може підійти і вибрати собі одну зі списку, а потім безкоштовно користуватися нею до 15 днів.

* В Японії створили робота, який дає можливість читати книги, не заходячи в бібліотеку. Він нагадує коробку 50 на 45 см на колесах, оснащену цифровою відеокамерою і особливою механічною рукою. Керування ним здійснюється через Інтернет. Машина здатна вибрати книгу і своїми механічними пальцями перегортати сторінки, передаючи вміст на дисплей користувача. Робот створений для людей, які не мають часу ходити до бібліотеки. Також його перевагою є те, що він може «обслуговувати» читачів навіть уночі.

* Людина замість енциклопедії – саме так можна охарактеризувати нову послугу однієї із бібліотек Голландії. Той, хто цікавиться культурою чи звичаями, наприклад, мусульман, циган, може за гроші орендувати на годину «живу енциклопедію» – представника того чи іншого народу і таким чином отримати потрібну інформацію.

* У центрі Нью-Йорка існує готель «Бібліотека», призначений спеціально для книголюбів. У номерах розміщено більше шести тисяч книг. Замовляючи номер, потрібно вказати шифр за бібліотечно-бібліографічним каталогом, завдяки чому працівники підготують спеціально для відвідувача підбірку відповідної літератури.

* Жителі британського селища Уестбері-саб-Мендіп зробили з телефонної будки найменшу у світі бібліотеку. Вона працює цілодобово. Принцип роботи простий – відвідувачі кладуть на полицю уже прочитану книгу і беруть нову.

* У Фінляндії працює 197 бібліобусів. Вони протягом дня відвідують школи, дитячі садочки, лікарні, будинки для пристарілих, а також тих, кому важко надовго вийти з дому. Внутрішня наповнепість книгами бібліобуса змінюється залежно від типу тієї соціальної групи, яку він має відвідати.

Цікаві факти про книги

Історія виникнення книги бере свій початок з тих часів, коли створивши писемність, людство починає шукати способи матеріалізувати свої думки, передати наступним поколінням накопичені століттями знання та досвід.

До винайдення Йоганом Гутенбергом (1400 - 1468) книгодрукування, книжки були рукописні, наприклад книга-сувій із текстом «Іліади» Гомера, довжиною близько ... 150 метрів.

У бібліотеці Індійського міста Адьяр зберігається сотні книжок,що писалися на аркушах, виготовлених з пальмового листя. Сторінки книжок прикрашали золотом, дорогоцінним камінням...

Серед старовинних монгольських і тібетських книг є справжні манускрипти, тексти яких писалися сумішшю золота, срібла, коралів, перлів, бірюзи, глазурі, перламутру, сталі та міді. Є тут також книжки з текстами, вишитими по шовку та сап’яну різнокольоровими нитками… без жодного вузлика.

Ще одна унікальна книжка, сторінки якої зроблені із срібла, а букви «написані» золотом. На виготовлення такого ювелірного шедевру було витрачено більш ніж 50 кілограмів золота та близько 600 кілограмів срібла.

В наші часи з’явилася «металева книга». Виготовив її коваль Костов з болгарського міста Враца. Книга, 22 сторінки якої зроблені із… заліза, важить близько 4 кілограмів, хоча розміри її звичні – 18 на 22 сантиметри.

Серед книжок зустрічаються справжні велетні. Так, одним з найтовcтіших романів, напевно, слід вважати «Кларису» – роман англійського письменника Семюела Річардсона. Він містить 984 870 слів, майже на 200 тисяч слів більше, ніж у Біблії. Роман побачив світ у середині XVIII століття.

Але пальма першості у створенні подібного роману належить японському письменникові XIX століття. Автор працював над ним 40 років. Роман складається із 100 томів по тисячі сторінок у кожному, вага одного примірника 60 кілограмів. У романі налічується майже 32 мільйони слів.

Не менш цікаве і «Диявольське Євангеліє», яке зберігається у королівській бібліотеці в Стокгольмі. Його обкладинка зроблена з дубових дощок товщиною 4 сантиметри, а прикрашають книгу масивні защіпки з кованого заліза. На виготовлення пергаментних сторінок пішло понад 100 козячих шкір.

З виданням «Історії Південної півкулі», що було надруковано у США, можливо знайомитися лише за допомогою спеціального двигуна, адже важить вона 225 кілограмів, в розгорнутому вигляді її ширина дорівнює 2 метри 70 сантиметрів, а висота – 2 метри.

На стінах храму у Фівах висічений древній літопис. Стіни храму є своєрідною книгою, найбільшою у світі за своїми розмірами, оскільки кам’яні «сторінки» її сягають сорока метрів завширшки.

А ось мода на так звані мініатюрні книжки виникла наприкінці XVIII століття, завдяки примхам Марії-Антуанетти, яка забажала носити улюблені книжки в рукавичці. Однак ще задовго до цього робилися спроби виготовлення таких оригінальних видань. Прародителькою їх можна вважати старовинну рукописну мініатюрну книгу, яка зберігається в Єреванському книгосховищі Матенадаран. ЇЇ вага лише – 19 грамів.

Одна з найбільших бібліотек світу – Національна бібліотека конгресу США. Заснована вона у 1800 році. Її книжковий фонд налічує 40 мільйонів примірників.

Найменша книжка видана у 1896 році в італійському місті Падуя, її розмір 16 мм на 11 мм, що дорівнює приблизно розміру нігтя на великому пальці руки. У цій книзі надрукований лист Галілео Галілея.

Найбільша бібліотека в Україні – Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського. Заснована вона у 1714 році.

ЯК ВИВЧИТИ ВІРШ НАПАМ’ЯТЬ

1. Уважно двічі-тричі прочитайте увесь вірш.
2. Обміркуйте зміст твору, умовно розділивши його на смислові частини.
3. У кожній такій частині правильно визначте інтонацію, з якою будете читати, розставив логічні наголоси, визначте паузи та темп читання.
4. Навчиться читати вголос, дотримуючись цих вимог, спочатку кожну частину, а відтак увесь вірш.
5. Потім без допомоги тексту спробуйте пригадати вірш, повторіть кожну частину по пам’яті.
6. Візьміть книжку. Читаючи напам’ять, перевіряйте, чи правильно запам’ятали текст віршу.
7. Відкладіть книжку, двічі чи тричі продекламуйте увесь вірш.
8. Запам’ятайте: знання тексту вірша треба довести до автоматизму. Це дасть змогу зосередитися на виразності читання.
9. Перед уроком уявно продекламуйте вірш іще раз. Якщо ви не задоволені звучанням окремих рядків, то ще є час усунути недоліки.

Як готувати доповідь

       Доповідь – вид самостійної науково-дослідницької діяльності, де автор розкриває суть досліджу вальної проблеми, наводить різні точки зору, а також власні погляди щодо неї.

       Розрізняють усні (публічні) та письмові доповіді (близькі до реферату). Доповіді притаманний науковий, академічний стиль.

Види доповідей

• Політичні;
• Звітні;
• Ділові;
• Наукові.

       У шкільній практиці частіше використовується такий вид доповіді, як науковий. Він узагальнює дані, інформує про досягнення, відкриття чи результати наукових досліджень. У школі така доповідь робиться не за наслідками власної наукової роботи, а за результатами досліджень з певної проблеми, що опубліковані вченими у різних виданнях: книгах, брошурах, статтях тощо. Така наукова доповідь, зроблена на основі критичного огляду і вивчення ряду публікацій, називається рефератом.

Етапи підготовки доповіді

1. Продумати тему та заголовок. Заголовок робот – дуже важлива частина (часто те, про що повідомляють у доповідях, не відповідає заголовку).
2. Визначити зміст доповіді, склади план.
3. Скласти список літератури; читаючи її, виписати все, що потрібно включити у доповідь.
4. Доробити план, проти кожного пункту позначивши, з якої книги слід узяти матеріал.
5. Виділити терміни, незнайомі слова, уточнити вимову і наголошення слів.
6. Записати текст доповіді повністю. Зробити його оригінальним  за будовою, своєрідним і неповторним.
7. Композиція доповіді включає три частини:

• Вступ. Виділяється тема, вказується причина вибору даної теми (актуальність проблеми, значення її для конкретної аудиторії, формулюється мета доповіді, іноді коротко викладається історія питання).
• Основна частина починається з характеристики проблеми. Виділити основний аспект проблеми, запропонувати слухачам перспективу обговорення кожної окремої тези (це робить доповідь чіткою, логічною, дозволяє перейти до висновків).
• Заключна частина. У заключній частині треба показати досягнення і прорахунки, зробити висновки, яких дійшов доповідач, досліджуючи тему.

В кінці треба подати список використаної в доповіді літератури.

Вдало складений тест не 90 відсотків гарантує успіх доповіді. Однак повний успіх виступу за добре складеним текстом залежить від володіння:

1. 1. матеріалом;
   2. собою;
   3. аудиторією.

Вимоги до мови доповідача

       Мова доповідача повинна бути:

1. 1. 1. Змістовною – повною, конкретною, чітко розкривати тему в усіх необхідних зв’язках і відношеннях, містити необхідні оцінки, висновки, узагальнення.
      2. Логічною – послідовною, доказовою, пропорційно розкривати історичний зміст відповідно до логіки джерела, висновки повинні обґрунтовуватись у процесі викладених фактів.
      3. Багатою – за формою, своїми синтаксичними конструкціями, словарним складом ( у тому числі і за використанням різних термінів), мовними засобами (синонімами, образними виразами тощо).
      4. Емоційною й виразною – яскраво й виразно висловлювати почуття доповідача, його оцінку подій, фактів, людей (за допомогою доцільного й умілого підбору прикладів, епітетів, точних висловлювань, інтонацій).
      5. Правильною – передбачає дотримання норм української літературної мови, чистоту її, відсутність слів-паразитів, сленгових слово утворень, діалектизмів, правильне використання в контексті, дотримання правильної вимови і відповідного написання спеціальних термінів.

Оформлення доповіді

• Титульна сторінка: вказати назву установи, де виконано роботу, тему, прізвище та ім’я її автора, клас (предмет, проект, гурток), де він навчається, рік написання.
• Доповідь має бути чітко написана або віддрукована.
• Текст пишуть лише з однієї сторони аркуша, залишаючи ліворуч поля.
• Враховується загальний вигляд доповіді, оформлення цитат, посилань, списку використаної літератури.

Як готуватися до публічного виступу

1. Добре продумати тему виступу; підготувати заздалегідь матеріал, з яким збираєтесь виступати.
2. З’ясувати мету і адресата мовлення: бажання поінформувати слухачів чи переконати їх у чомусь, спонукати до якоїсь дії чи розважити.
3. Основа виступу – план. Згрупувати інформаційні матеріали відповідно до плану виступу.
4. Опрацьовуючи потрібну інформацію, дбати про композицію виступу (загальноприйнята композиція – вступ, основна частина, висновок).
5. Розвивати думку у своєму виступі можна по-різному, а саме: пояснювати, описувати, розповідати, доводити. Добирати відповідні мовні засоби, характерні для обраного стилю і типу мовлення.
6. Написати повний текст виступу і кілька разів прочитати його.
7. Прочитати свій виступ вдома комусь із рідних або друзям. Це допомагає уточнити зміст, знайти потрібні слова і необхідний тон, інтонацію.

Як написати відгук про книгу

       Відгук – це ваша власна думка про зміст книги, оцінка її позитивних і негативний якостей.

Етапи роботи на відгуком

1. Дуже уважно прочитайте книгу, обдумайте її зміст.

2. Обов’язково вкажіть автора і назву книги.

3. Тема і основна думка твору.

4. Де і коли відбуваються зображені у ньому події.

5. Запишіть, які епізоди викликали у вас найсильніші враження.

6. Вкажіть, що сподобалося, а що ні, і чому.

7. Напишіть про героїв книги, їхні вчинки, цікаві випадки.

8. Зверніть увагу на мову твору, оформлення книги.

9. Вкажіть, чим збагатив вас твір, над яким питанням змусив задуматися, чи допомогли вам під час читання ілюстрації.

10. Виберіть форму вашого відгуку (лист до товариша, до автора твору, лист у  видавництво, стаття у стінгазету).

11. Подбайте, щоб у заголовку було виражено основну думку.

       Про науково-популярну літературу відгук пишеться по-іншому:

• чи зацікавила тебе книга;
• про що нове ти дізнався з неї;
• чи хочеш продовжувати читання на таку ж тему;
• чи не важка книга за змістом і за формою викладання;
• що не подобається тобі в книзі.

Як писати твір

1. З кількох запропонованих тем обрати не найлегшу, а ту, яка вас цікавить і хвилює.
2. Добре обдумати тему, визначити, який обсяг матеріалу вона охоплює.
3. Визначити основну думку майбутнього твору, намагатися зберегти її під час роботи над твором.
4. Скласти план, чітко та стисло сформулювати думку кожного пункту. Пам’ятайте, що назва основної частини в складному плані – це теза, яку треба довести.
5. Підберіть епіграф, який висловлює основну думку твору.
6. Напишіть вступ, який би доречно розпочинав тему. На початку твору висловіть головну думку, потім обґрунтуйте її, доповніть фактами із твору, у разі потреби наведіть цитати.
7. Стежте за послідовністю викладу думок.
8. Дотримуйтеся пропорційності частин твору і стежте за зв’язком між ними.
9. Висловлюйте власне ставлення до всього, про що пишите, робіть власні висновки, узагальнення.
10. Наприкінці твору зробіть загальний висновок, зумовлений змістом роботи.
11.  Правильно і грамотно висловлюйте свою думку.
12. Дотримуйтеся вимог до зовнішнього оформлення (план пишіть перед текстом твору, залишайте поля, дотримуйтеся абзаців).

Як працювати з книгою

1. Для ознайомлення в загальних рисах зі змістом книги необхідно:

    а) прочитати титульну сторінку – прізвище автора, заголовок, рік видання;

    б) прочитати анотацію (коротку інформацію про цю книгу), вміщену або в кінці книги, або після титульної;

    в) уважно ознайомитися зі змістом книги;

    г) прочитати передмову або вступ до книги.

2. Під час читання звернути увагу на:

    а) назви окремих розділів, частин, параграфів і т. ін.;

    б) вдумливо ставитись до слів і словосполучень, виділених різними шрифтами (розрядкою, курсивом, напівжирним та ін.);

    в) з'ясувати значення незрозумілих слів за допомогою словників та енциклопедій;

    г) звернути увагу на посилання (позначаються зірочкою або цифрою) і зразу ж уважно прочитати пояснення (внизу сторінки або в кінці книги).

3. Для засвоєння змісту прочитаного необхідно:

    а) поділити прочитаний матеріал на частини, виділити в них найголовніше;

    б) скласти план (простий, складний), тематичні виписки, тези або конспект.