Висновок
за результатами самооцінювання роботи
Машівського ліцею Вишнівської сільської ради
2022-2023 н.р .
Відповідно до наказу МОН України від 30.11.2020 р. № 1480 «Про затвердження Методичних рекомендацій з питань формування внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладах загальної середньої освіти», з метою вдосконалення освітніх і управлінських процесів Машівського ліцею в закладі проведено самоаналіз за напрямами: «Освітнє середовище», «Система оцінювання здобувачів освіти», «Педагогічна діяльність педагогічних працівників», «Управлінські процеси закладу».
З метою налагодження чіткої співпраці, раціонального розподілу обов’язків і планування заходів щодо проведення самоаналізу, було підготовлено організаційний наказ, згідно з яким керівником робочої групи була призначена заступник з навчально- виховної роботи Вигура Н.І. (наказ № 09-о від 12.01.2023 р.) До проведення процедури були залучені вчителі, учні та їх батьки.
Напрям І – Освітнє середовище
1.1. Забезпечення безпечних та комфортних умов для навчання та праці
Приміщення Машівського ліцею - це дві двоповерхові будівлі. Одна побудована в 1964 році, друга – в 1992 році. Навчальні корпуси будівлі закладу без явних ознак руйнації.
Територія закладу огороджена від центральної дороги і є недоступною для стороннього автотранспорту. Наявний спортивний майданчик, ігровий майданчик для учнів 1- 4 класів. Спортивний майданчик потребує оновлення і доповнення фізкультурно-спортивним та ігровим обладнанням. Територія чиста, охайна. Однак, є ями на асфальтовому покритті, потребують ремонту вуличні лавочки. На території старі дерева омолоджені обрізкою. За результатами опитування 60,3 % здобувачів освіти (9-11 класи) та 71 % батьків облаштування території закладу оцінюють на відмінно, 15 % здобувачів освіти і 11 % батьків – добре.
Всі класні кімнати непрохідні, їх розміри дозволяють вільно вмістити один клас для проведення уроку. Кількість учнів закладу (160 осіб) не перевищує його проектної потужності (208 осіб). Середня наповнюваність класів становить 14,5 учнів.
В оформленні та облаштуванні навчальних класів увага зосереджується на учневі. Класи початкової школи поділені на осередки для різних видів роботи та відпочинку учнів . Мобільні робочі місця створюють можливість для використання різних форм роботи під час занять. Поверхні стін використовуються для учнівських малюнків, творчих робіт, фотографій. На І-ІІ поверхах обладнані місця для відпочинку дітей під час перерв (місця для сидіння, тенісний стіл, місця для настільних ігор ). 52,2 % опитаних учнів вважають, що їм комфортно у закладі, 19,1 % - в цілому комфортно, 13 % - не дуже комфортно.
В закладі є всі необхідні приміщення та засоби навчання для здійснення якісного освітнього процесу: 11 класних кімнат, кабінет інформатики, 2 майстерні, бібліотека, кабінет медичної сестри, актова зала, спортивна зала, їдальня , допоміжні та підсобні приміщення. У закладі 11 комп’ютерів, 6 ноутбуків, 11 телевізорів, інтерактивна дошка. Всі класні кімнати підключені до мережі Інтернет.
Кабінети початкової школи забезпечені наочно-дидактичним матеріалом, який виготовлений з безпечних матеріалів.
У приміщеннях закладу повітряно-тепловий режим та освітлення відповідає санітарним нормам. Прибирання та провітрювання приміщень здійснюється систематично, відповідно до графіка. Повітряно-тепловий режим забезпечується регулярністю вологого прибирання приміщень з використанням мийних засобів та дезінфікуючих засобів, використанням провітрювання. Навчальні приміщення провітрюються на перервах за відсутності дітей. У теплу пору року заняття проводяться з прочиненими вікнами в режимі провітрювання. Усі навчальні приміщення мають природне освітлення та штучне. Питний режим дотримується відповідно до вимог здійснення протиепідемічних заходів (усі учні мають індивідуальні пляшки з водою).
На першому та другому поверхах обладнані внутрішні туалети окремо для хлопчиків та дівчаток (по 2 кабіни). В туалетних кабінах встановлені чаші Генуя. Однак потребують ремонту окремі туалетні кабіни і на І, і на ІІ поверхах. Непрозорі двері є тільки в туалетах на другому поверсі. Також немає спеціально обладнаних кабінок для дітей з ООП («візочників»). На І поверсі є внутрішній туалет для вчителів та працівників закладу. Прибирання в туалетах здійснюється згідно графіку, який розміщений в кожній туалетній кімнаті.
43,9 % опитаних учнів і 49,7 % батьків задоволені чистотою туалетних кімнат.
У закладі наявні актова та спортивна зала. Спортивна зала використовується для проведення занять з фізичної культури для учнів 1-11 класів. Після кожного заняття та після закінчення занять і занять секцій проводиться вологе прибирання спортивної зали. За результатами опитування 87,5 % учнів і 89,2 % батьків чистоту у спортивні залі оцінюють на відмінно.
Шкільна їдальня знаходиться в підвальному приміщенні і розрахована на 100 осіб.
Їдальня забезпечена меблями, санітарно-гігієнічний стан відповідає вимогам санітарного законодавства. Для дотримання правил особистої гігієни учнями в приміщенні їдальні встановлені умивальники. Обідні столи щодня миються гарячою водою з миючими засобами, дозволеними до використання відповідно до законодавства, а після кожного прийому їжі протираються вологими і чистими серветками.
Забезпечення умов для якісного і здорового харчування, а також формування в учнів стійких навичок здорового харчування - одна із умов розвитку та успішного навчання дітей. В закладі організовано зручний режим харчування для всіх учнів ліцею.
Учні 1-4 класів і діти пільгових категорій харчуються на безоплатній основі. Працівники їдальні дотримуються санітарно-гігієнічних вимог,
вчасно проходять медичні огляди. Медична сестра здійснює щоденний контроль за якістю продуктів, що надходять до їдальні, умовами їх зберігання. Є двотижневе меню, затверджене відповідними службами, і щоденне меню.
54,8 % опитаних учнів вважають їжу в їдальні завжди смачною і корисною, 18 % - як правило, їжа в їдальні смачна і корисна. 61,1% батьків задоволені харчуванням дитини в ліцеї, 31,3 % - не задоволені. Незадоволенням є відсутність буфетного асортименту.
Дизайн освітнього середовища функціональний та адаптивний, що дає змогу максимально ефективно використовувати приміщення й територію закладу в освітньому процесі. В цілому освітнє середовище закладу мотивує учнів оволодівати ключовими компетентностями та спонукає їх вести здоровий та екологічний спосіб життя.
У закладі створені умови для безпечного використання інтернету, формування інформаційно-цифрових компетентностей, зокрема навичок безпечної поведінки та кібербезпеки. Ліцей повністю охоплений Інтернетом.
Учасники освітнього процесу дотримуються вимог щодо охорони праці, безпеки життєдіяльності, пожежної безпеки. Є журнали реєстрації інструктажів з охорони праці, журнали реєстрації нещасних випадків з учнями та працівниками.
У закладі освіти розроблений алгоритм дій у разі нещасного випадку із учасниками освітнього процесу, усі педпрацівники дотримуються його у разі настання нещасного випадку, що підтверджують результати опитування. Питання охорони праці розглядаються на засіданнях педагогічної ради , нарадах при директорові. Питання безпеки життєдіяльності вивчаються на уроках фізики, фізичної культури, біології, ОЗ, хімії, географії.
В ліцеї приділяється увага інформуванню учасників освітнього процесу щодо норм охорони праці, пожежної безпеки та безпеки життєдіяльності. Так, на всіх поверхах є тематичні інформаційні стенди, пам’ятки; класні керівники проводять щороку від 3-х до 10-ти бесід щодо дотримання правил та поведінки у різних надзвичайних ситуаціях, про що наявні записи у класних журналах; традиційно проводяться декади, місячники пожежної безпеки, охорони праці, «Увага, діти на дорозі», зустрічі із представниками спеціальних служб (пожежної частини, поліції ), екскурсії до пожежної частини міста Любомль. У закладі постійно проводиться навчання з охорони праці, інструктажі.
Заклад забезпечений первинними засобами пожежогасіння, шляхи евакуації не захаращені, учні знають де знаходяться пожежні еваковиходи.
1.2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації
Політика запобігання булінгу у закладі охоплює всіх учасників освітнього процесу. В ліцеї розроблено,затверджено та оприлюднено на сайті «Порядок подання та розгляд заяв про випадки булінгу» № 121-о від 03.11.2020р.
Планом заходів із протидії боулінгу передбачено:
- Залучення працівників ювенальної превенції для проведення спільних заходів з профілактики булінгу.
- Інформаційно просвітницьку компанію щодо протидії булінгу
- Круглі столи
- Години психолога
- Тренінгові заняття
- Флешмоби
Практичним психологом та педагогічними працівниками проводиться відповідна інформаційно-роз’яснювальна робота. 100% учнів інформацію про те, що таке булінг, інші форми насильства отримують в закладі (від психолога, педпрацівників ), а 23,8 % ще і з соціальних мереж.
Звернень учнів, їхніх батьків, педагогів щодо випадків булінгу до керівника не надходило. 80,4 % опитаних учнів почувають себе у безпеці, перебуваючи в ліцеї, 11,8 % - здебільшого так. 70 % учнів зауважили, що не відчувають булінгу в закладі, 19,7 % відповіли, що до них були поодинокі випадки булінгу та цькування, 4 % зазначили , що відчувають цькування.
Керівництво закладу, педагогічні працівники володіють методиками раннього визначення ознак фізичного і психологічного насильства, зокрема такого, як булінг і мобінг, та знають, як реагувати на їх прояви. За потреби заклад освіти звертається по допомогу до поліції, соціальної служби тощо.
Класні керівники активно співпрацюють з батьками через вайбер-групи, індивідуальні консультації та бесіди, оперативно реагують на будь-які прояви булінгу чи дискримінації на етапі зародження. Середовище закладу в цілому є психологічно комфортним, випадків явно вираженого булінгу чи дискримінації протягом 2022-2023 н.р. не зафіксовано (звернення відсутні).
Всі учасники освітнього процесу взаємодіють на засадах взаємоповаги. Педагогічні працівники та керівництво закладу освіти організовують заходи із запобігання порушення правил поведінки (організовано чергування педагогічних працівників та учнів). Правила поведінки для учнів доступні учням (розміщені на веб-сайті закладу освіти, на інформаційних стендах у класах та коридорах).
Практично всі опитані батьки (81%) зазначають, що ознайомлені з правилами поведінки для учнів. Переважна більшість здобувачів освіти (78%) , що взяли участь в анкетуванні, ознайомлені та дотримуються правил поведінки.
У ліцеї здійснюється аналіз причин відсутності учнів на уроках, результати узагальнюються та вживаються відповідні заходи.
Наявне у закладі освіти обладнані та засоби навчання використовуються у навчально-пізнавальної діяльності для формування ключових компетентностей та наскрізних умінь здобувачів освіти.
1.3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору
Ліцей - заклад, який надає освітні послуги дітям з ООП. Навчальні заняття з такими дітками побудовані на особистісно орієнтованій взаємодії. В закладі створені команди психолого-педагогічного супроводу. Розроблені індивідуальні програми розвитку. Проводяться консультації з батьками про особливості навчання і розвитку дітей, виявляються труднощі і проблеми, які відчувають діти при сприйнятті навчального матеріалу. У роботі з дітьми з ООП використовується формувальне оцінювання, яке оцінює процес навчання. Питання методик роботи з дітьми з ООП розглядалось на засіданнях педагогічної ради закладу , методичної ради школи. В 2021 році в закладі обладнано ресурсну кімнату.
Рівні оцінювання за вимогами:
1. Забезпечення комфортних умов і безпечних умов навчання та праці – рівень, що вимагає покращення ;
2. Створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації – достатній рівень.
3. Формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору – достатній рівень.
Відповідальна за проведення самооцінювання , заступник директора з навчально-виховної роботи ____________ Вигура Н.І.
Напрям ІІ – Система оцінювання здобувачів освіти
Розбудова системи оцінювання здобувачів освіти в ліцеї, відповідно до «Абетки директора», освітньої програми ліцею спрямована на :
- реалізацію особистісно орієнтованого та компетентнісного підходу;
- врахування психофізичного розвитку дітей;
- визначенні чітких і зрозумілих вимог до навчальних досягнень;
- заохочення учнів апробувати різні моделі досягнення результату без ризику отримати за це негативну оцінку;
- розвиток в учнів впевненості у своїх здібностях і можливостях;
- використання самооцінювання і взаємооцінювання як важливого елементу навчальної діяльності.
Відповідно до законодавства, педагоги ліцею використовують різні форми оцінювання: усне (індивідуальне, групове, фронтальне опитування); письмове (діагностичні, самостійні, контрольні роботи, тести); цифрове (тестування в електронному форматі); графічне (робота з схемами, контурними картами); практичне (дослідження, проєкти, лабораторні роботи тощо).
2.1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання результатів навчання
Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти та діяльності педагогічних працівників Машівського ліцею прослідковуються у програмовому та календарно-тематичному плануванні з усіх предметів. Критерії оцінювання в ліцеї оприлюднюються на сайті закладу.
Результати спостережень за уроками членів адміністрації показали, що не всі вчителі систематично і чітко доносять до здобувачів освіти інформацію про критерії, правила та процедури оцінювання їхніх результатів навчання. Більшість вчителів використовують критерії МОН для оцінювання результатів здобувачів освіти, частина вчителів адаптує критерії МОН у відповідності зі специфікою роботи закладу.
Під час відвідування навчальних занять спостерігалося, що вчителі в основному оприлюднюють критерії оцінювання до конкретного виду роботи та до уроку в цілому (використовують додатковий роздатковий матеріал, у якому зазначена кількість балів, яку учень може отримати) та оцінюють результати навчання учнів, відповідно до власноруч розроблених критеріїв.
73 % здобувачів освіти вказують, що вчителі доступно пояснюють та аргументують виставлення оцінок, 21,5 % - вчителі пояснюють вимоги до оцінювання, аргументують оцінку лише на прохання учня, 4,5 % - вчителі дуже рідко попередньо пояснюють вимоги до оцінювання, не завжди аргументують оцінку.
2.2.Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти.
У закладі проводиться внутрішній моніторинг результатів навчання здобувачів освіти двічі на рік, аналізується семестрове та річне оцінювання з предметів інваріантної складової робочого навчального плану. За результатами семестрового та річного оцінювання видаються накази по ліцею, заступник директора з НВР Вигура Н.І. узагальнює матеріали у довідках, які потім обговорюються з педагогами. Наявний моніторинг в розрізі класів, учнів.
Відслідковується робота з обдарованими учнями, їх участь в олімпіадах, всеукраїнських та міжнародних творчих конкурсах. Робота ж з учнями, які мають прогалини в знаннях, потребує систематизації та удосконалення. Розроблено графік консультацій для таких учнів, плани роботи з такими учнями є, окремі вчителі практикують взаємодопомогу учнів з високим рівнем знань тим, хто потребує такої допомоги. Проте навчання з ними носять періодичний та фрагментарний характер, а також відсутня система контролю за результативністю навчання цих учнів.
Адміністрація закладу згідно з перспективним планом вивчення стану викладання предметів інваріантної складової навчальних планів здійснює контроль за станом організаційно-педагогічного та методичного забезпечення викладання навчальних предметів та рівня навчальних досягнень учнів, видаються відповідні накази. За результатами моніторингів здійснюється аналіз результатів навчання здобувачів освіти, приймаються рішення щодо їх корегування.
В ході відвідування уроків встановлено, що педагоги лише фрагментарно застосовують систему оцінювання, спрямовану на реалізацію компетентнісного підходу та індивідуальний поступ учня. Більшість вчителів застосовують лише зрідка елементи формувального оцінювання. Так, вчителі надають учням час на обдумування відповіді, а відповіді при потребі супроводжують питаннями "Чому ти так вважаєш?", "Чи зрозумів ти..?", Чи потрібна моя допомога?". Більшість педагогів зворотній зв'язок учням надають на етапі рефлексії через проведення вправ "Незакінчене речення" ( де учні будують відповідь за алгоритмом "було цікаво....було складно...я зрозумів, що... тепер я зможу...я навчився., я зміг..."), "На мою думку" ("я знаю..я вмію...я знаю над чим ще потрібно попрацювати...", "Згоден-не згоден". Проте зворотний зв'язок щодо якості виконання завдань на уроках прослідковується не завжди, вчителі більшою мірою констатують факт виконання завдання схвалювальними словами типу "Правильно", "Молодець", "Розумничка", але не надають пояснень щодо якості виконання завдання, не аналізують помилки.
Також в ході відвідування уроків встановлено, що в практиці окремих вчителів відсутні чітко сформовані і представлені критерії, не завжди дається учням чіткий інструктаж до виконання завдання. Вчителями - предметниками у 5-11-х класах практично не використовуються на уроках вербальні форми зворотнього зв’язку, такі, як оцінні жести, сигнальні картки, оцінна лінійка та інші, що не дає можливості визначити шляхи коригування стилю, техніки, методики викладання.
2.3. Спрямованість системи оцінювання на формування здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання.
Спостереження за уроками показали, що 48% учнів відповідально ставляться до навчання та демонструють, що результат їх навчальної діяльності залежить виключно від особистої праці та наполегливості. В ході відвідування уроків члени адміністрації відзначають, що більшість вчителів намагаються залучити якомога більше учнів у класі до роботи на уроці, зацікавити темою, але через відсутність можливості вибору рівня завдань і напрямків навчальної діяльності діти часто втрачають інтерес до навчання. Крім того, адміністрацією встановлено, що частина вчителів не використовують або ж недоцільно використовують форми роботи в парах, групах, мобільних трійках, працюють переважно фронтально і назагал. Використання одноманітних форм роботи призводить до втрати інтересу до навчання та відповідального ставлення до самого процесу навчання.
Учасники освітнього процесу в цілому задоволені системою оцінювання, проте існують потреби в її удосконаленні:
- спрямування системи оцінювання в систему оцінювання освіти на оволодіння ключовими компетентностями;
- організація роботи на уроці таким чином, щоб учні були не просто виконавцями певних завдань, а повноправними партнерами;
- створення можливості вибору різнорівневих навчальних завдань і напрямів навчальної діяльності.
Рівні оцінювання за вимогами:
1. Наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для здобувачів освіти системи оцінювання їх навчальних досягнень – рівень, що вимагає покращення ;
2. Застосування внутрішнього моніторингу, що передбачає систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного здобувача освіти - достатній рівень;
3. Спрямованість системи оцінювання на формування у здобувачів освіти відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання - рівень, що вимагає покращення.
Відповідальна за проведення самооцінювання , заступник директора з навчально-виховної роботи ____________ Вигура Н.І.
Напрям ІІІ – Педагогічна діяльність педагогічних працівників
3.1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності
Педагоги закладу планують свою професійну діяльність, у них наявне календарно-тематичне планування, що відповідає освітній програмі закладу. Результати анкетування педагогічних працівників засвідчили, що всі вчителі використовують рекомендації Міністерства освіти і науки України при розроблені календарно-тематичного планування, а також зразки, що пропонують фахові видання (95%) , власний досвід (95%). Календарно-тематичні плани синхронізовані з освітньою програмою ліцею. Календарне планування вчителі розробляють на семестр. В закладі видається наказ про підготовку календарно-тематичного планування. Форми ведення календарно-тематичного плану довільна . Календарно-тематичні плани крім тем уроків та дат їх проведення містять опис наскрізних змістових ліній, визначення ключових компетентностей, які розвиваються на даному занятті.
Під час спостереження за навчальними заняттями встановлено, що більшість педагогічних працівників використовують освітні технології, спрямовані на оволодіння здобувачами освіти ключовими компетентностями та наскрізними уміннями, а саме: спілкування державною мовою, навчання впродовж життя, громадянською та культурної компетентностями, а також - екологічної та здоров’язбережувальної. Вчителі працюють на засадах партнерства, вислуховують думки учнів, враховують їх погляди. На уроках всі вчителі початкових класів та більшість вчителів-предметників підбирають завдання, спрямовані на формування у дітей умінь співпрацювати з однолітками, висловлювати власну думку, здійснювати самоаналіз діяльності. На уроках окремих вчителів переважає діалогічне мовлення, практикуються випереджувальні завдання. Педагоги використовують корекційні технології: казкотерапію, лялькотерапію, театралізацію, інформаційно - комунікаційну технологію для подачі навчального матеріалу. Проте під час спостереження за уроками виявлено, що більшість педагогів застосовують переважно класичну технологію, з пояснювально - ілюстративними методами, в якій переважає знаннєвий аспект, а не діяльнісний.
В ході відвідування уроків членами адміністрації виявлено, що більшість педагогів позитивно ставляться до застосування елементів дистанційного навчання. Частка педагогів застосовує змішане навчання з використанням технологій дистанційного навчання в асинхронному режимі. Проте прослідковується одноманітність у структурі уроків, формах роботи та формах оцінювання навчальних досягнень, учнів. Не всі вчителі застосовують диференційовані завдання, не використовують завдання на застосування набутого досвіду у проблемних умовах, з використанням їх в життєвих ситуаціях. При самоаналізі у педагогів виникають утруднення щодо визначення назв технологій, методів і прийомів, які використовують.
Більшість вчителів використовують зміст предмету для формування суспільних цінностей, виховання патріотизму у здобувачів освіти у процесі їх навчання та розвитку. Вчителі сприяють розвитку в учнів толерантного ставлення один до одного та до оточуючих, взаємоповазі та взаємодопомозі, вчать дослухатися до думки однокласників, не засуджувати неправильні відповіді, надавати конкретні поради.
3.2.Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників
Порядок підвищення кваліфікації педагогічних працівників Машівського ліцею є складовою річного плану ліцею, розроблений у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 800 "Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників" у редакції постанови КМ України від 27.12.2019 № 1133.
З метою реалізації поставленого завдання щодо підвищення кваліфікації педагогів адміністрацією закладу складено план підвищення кваліфікації педагогів на рік. В планах фіксується назва курсів, кількість годин, суб'єкт, який надаватиме послугу навчання. Головним суб'єктом, який надає такі послуги, є ВІППО.
Заступник директора з НВР Вигура Н.І. веде облік підвищення кваліфікації педагогічних працівників ліцею, відслідковуючи наявність сертифікатів, напрямки, за якими здійснюється навчання, кількість годин тощо, надає консультації вчителям щодо вибору курсів та модулів, реєстрації та вибору можливих форм навчання. 90,5 % вчителів під час анкетування зазначили, що у закладі освіти створені належні умови для постійного підвищення кваліфікації педагогів, їх чергової та позачергової атестації, добровільної сертифікації, 3,2 % відповіли, що переважно ні.
Питання підвищення кваліфікації розглядаються на нарадах, педрадах та засіданнях педагогічних спільнот гуманітарного відділу Вишнівської сільської ради.
Атестація педагогічних працівників проходить відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників зі змінами та доповненнями у редакції наказу МОН України від 08.08.2013 № 1135. Порушень в організації атестації педагогічних працівників не виявлено. В особових справах вчителів зберігаються атестаційні листи.
3.3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти
У закладі функціонує учнівське самоврядування, яке є невід'ємною складовою громадського управління закладом, і забезпечує залучення учнів до активної та систематичної участі у вирішенні важливих питань класів та ліцею, організації та підбиття підсумків навчальної та суспільно-корисної праці, конкурсів, акцій та інших заходів, результати яких постійно висвітлюються на інформаційних стендах у коридорах ліцею , а також на сайті закладу.
Комунікація батьків з педагогами відбувається через проведення батьківських зборів та особисте спілкування (консультації, повідомлення, бесіди); через особисті відвідини класних керівників дітей вдома, у вайбер-групах, які створені у всіх класах. Протягом 2022-2023 н.р. письмових звернень до директора щодо невдоволення комунікаціями з педагогами від батьків не надходило. 71,3 % батьків в анкетуванні зазначили, що їхні права як учасників освітнього процесу не порушуються, 15,7 % відповіли, що інколи порушуються, але вирішуються, 9,1 % - інколи порушуються і не вирішуються.
Серед актуальних форм роботи з батьками в закладі - батьківські збори, консультації, круглі столи, тематичні години спілкування, індивідуальні бесіди, залучення батьків до проведення позакласних заходів, поїздок, екскурсій.
У закладі діє система методичної підтримки педагогів. Її зміст визначено як метою розбудови української національної школи, так і конкретними завданнями, що випливають із реального стану професійної діяльності педагогічних працівників. Це збагачує учителів педагогічними знахідками, дає змогу оволодіти педагогічною майстерністю, підтримує в педагогічному колективі дух творчості, прагнення до пошуку.
Методична робота закладу формується, функціонує і розвивається за такими принципами:
- зв’язок із життям, актуальність;
- науковість;
- системність, послідовність, безперервність;
- творчий характер методичної роботи;
- диференціація підходу до вчителів;
- робота з підвищення кваліфікації вчителів;
- єдність теорії і практики;
- оперативність, гнучкість, мобільність.
Методична рада ліцею, спрямовуючи свою роботу на удосконалення змісту і форм методичної роботи, на своїх засіданнях розглядає актуальні
питання оптимізації умов освітнього процесу та роботи з кадрами:
- про готовність вчителів до нового навчального року (навчально- методичне забезпечення, календарне планування, оформлення шкільної документації);
- про план роботи методичної ради ліцею на 2022-2023 навчальний рік;
- про ознайомлення з інструктивно-методичними листами МОН України;
- вдосконалення сучасного уроку, навчання та громадянське виховання учнів;
- про роботу з вчителями, які атестуються;
- про використання методу проектів у освітньому просторі та інші.
Постійно діючою ланкою в структурі методичної служби ліцею у 2022-2023 навчальному році є методичне об’єднання класних керівників. Керівником МО класних керівників проводиться змістовна, чітко продумана робота , конкретно спрямована на удосконалення педагогічної майстерності класних керівників.
В цілому методична робота в ліцеї побудована у відповідності до рекомендацій МОН України та спрямована на удосконалення освітньої діяльності у закладі.
3.4.Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності
Педагогічні працівники під час провадження педагогічної діяльності дотримуються академічної доброчесності (під час оцінювання результатів навчання здобувачів освіти, при використанні джерел інформації, запобігають списуванню). Педагогічні працівники сприяють дотриманню академічної доброчесності здобувачами освіти. Вони систематично інформують учнів щодо необхідності дотримання основних засад та принципів академічної доброчесності під час проведення навчальних занять та в позаурочній діяльності, використовують диференційовані та різнорівневі завдання, спонукають учнів посилатися на використані джерела при написанні творчих робіт. Результати анкетування підтверджують, що педагоги інформують здобувачів освіти про дотримання засад академічної доброчесності (це підтверджують своїми відповідями 68 % учнів та 91 % вчителів).
Рівні оцінювання за вимогами:
1. Ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей здобувачів освіти – достатній рівень;
2. Постійне підвищення професійного рівня і педагогічної майстерності педагогічних працівників - достатній рівень;
3. Налагодження співпраці зі здобувачами освіти, їх батьками, працівниками закладу освіти - достатній рівень;
4. Організація педагогічної діяльності та навчання здобувачів освіти на засадах академічної доброчесності – достатній рівень.
Відповідальна за проведення самооцінювання , заступник директора з навчально-виховної роботи ____________ Вигура Н.І.
Напрям ІV – Управлінські процеси закладу
4.1. Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань.
Висока якість освітньої діяльності неможлива без розуміння шляхів розвитку закладу освіти. Цілі розвитку та основні кроки задля їх досягнення формулюються у стратегії розвитку. Стратегія діяльності та розвитку Машівського ліцею на 2020 - 2025 роки розроблена та схвалена педагогічною радою закладу (протокол № 1 від 31.08.2020 р. ) Стратегія розвитку оприлюднена на сайті закладу освіти, враховує специфіку та умови діяльності закладу освіти, засади державної політики у галузі освіти, нормативно-правові акти, які регулюють діяльність закладу освіти. За результатами вивчення документації встановлено, що при розробленні відповідного документа закладу освіти створено робочу групи для підготовки пропозицій за певними напрямами, здійснювався моніторинг досягнення цілей, які визначені в Стратегії розвитку.
Річний план роботи ліцею, схвалений педагогічною радою (протокол № 1 від 31.08.2022 р.), розроблений відповідно до освітньої програми. До його розроблення залучалась переважна більшість(87%) педагогічних працівників. Закладом здійснюється аналіз виконання річного плану за напрямами, які визначаються закладом освіти з урахуванням вимог законодавства (частина 3 ст. 41 Закону України «Про освіту»). Річний план роботи оприлюднено на сайті ліцею.
У закладі освіти затверджено та оприлюднено «Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти», схвалене педагогічною радою школи (протокол № 4 від 14.02.2020 р.). Положення розміщено на веб-сайті закладу освіти. Структура Положення передбачає мету функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти, процедури, які використовуються під час вивчення освітньої діяльності, та напрями вивчення якості освітньої діяльності закладу освіти.
В ліцеї здійснюється комплексне самооцінювання за всіма освітніми напрямами та узагальнене у висновках. Учасники освітнього процесу залучаються до проведення самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти (залучаються до опитування). У 2021-2022навчальному році здійснювалось самооцінювання освітнього середовища, самооцінювання управлінських процесів закладу освіти, самооцінювання системи оцінювання здобувачів освіти, самооцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників закладу освіти. Результати самооцінювання оприлюднені на сайті закладу освіти та враховані під час річного планування.
4.2.Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм
Керівництво закладу освіти сприяє створенню психологічно комфортного середовища, яке забезпечує конструктивну взаємодію здобувачів освіти, їхніх батьків, педагогічних та інших працівників закладу. 81% здобувачів освіти зазначили, що їм подобається перебування в ліцеї. 82% педагоги вважають, що їхні права у закладі освіти не порушуються.
Більшість учасників освітнього процесу задоволені загальним психологічним кліматом закладу освіти. Це прослідковується в річному плані роботи ліцею, планах роботи ради ліцею, у роботі з батьками тощо. Про це свідчить і відсутність звернень від батьків щодо скарг і зауважень до освітнього процесу (відповідно до журналу звернень громадян). Адміністрація закладу доступна для спілкування з учасниками освітнього процесу, представниками місцевої громади не лише у дні прийому громадян, а й в інші робочі дні тижня. Інформація про дні та час прийому адміністрацією в закладі наявна та доступна. Жодне звернення не залишається поза увагою керівництва та відповідного оперативного реагування.
4.3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників
У Машівському ліцеї штат укомплектовано кваліфікованими кадрами, вакансія є вчителя музичного мистецтва. Згідно зі штатним розписом для належного функціонування закладу нормовано виділено 26 ставок педагогічних працівників.
Керівництво закладу приділяє належну увагу питанню заохочення працівників. На виконання ст. 57 Закону України «Про освіту» педагогічним працівникам вчасно щорічно виплачується грошова винагорода, розмір якої встановлюється адміністрацією спільно з комісією для проведення щорічної грошової винагороди відповідно до локального положення про виплату щорічної грошової винагороди. У закладі відпрацьована певна система морального заохочення працівників, а саме, оголошення подяки в усній формі за результатами певного звітного періоду або окремого заходу, нагородження грамотами гуманітарного відділу Вишнівської сільської ради.
Вчителі практикують оформлення власних блогів, веб- сторінок, які можна використовувати як для організації освітнього процесу та накопичення власностворених освітніх ресурсів, так і для пропагування власного досвіду. Більшість педагогів підписані на платформи «На урок», «Всеосвіта», проте не друкують власні розробки уроків, розроблені тести та інші види перевірних робіт.
Заклад має такі інформаційні ресурси: офіційний сайт, групу «Машівський ліцей» в мережі Facebook, групу вчителів закладу освіти у Viber. Усі інформаційні ресурси наповнюються актуальною інформацією. Сайт закладу створено з дотриманням вимог законодавства. Майже половина батьків отримують інформацію зі сторінки в соціальних мережах, а 38% опитаних батьків користуються сайтом закладу.
4.4.Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою.
У закладі створюються умови для реалізації прав і обов'язків учасників освітнього процесу. Адміністрація відкрита до обговорення будь-яких питань щодо діяльності закладу. Тому всі управлінські рішення приймаються з урахуванням пропозицій учасників освітнього процесу.
Керівництво закладу створює умови для розвитку громадського самоврядування. У закладі функціонує рада закладу, до складу якої входять педагоги, батьки, учні. Рада розглядає пріоритетні питання розвитку школи, удосконалення матеріально-технічної бази, організації навчання та дозвілля дітей, про що свідчать протоколи її засідань. Діє загальношкільний та класні батьківські активи.
Адміністрація тісно співпрацює з учнівським комітетом, враховує їхню думку під час планування і організації роботи закладу, обговорює стратегічні зміни до планування.
Режим роботи закладу освіти та розклад занять в основному враховують вікові особливості здобувачів освіти відповідно до ст. 10 ЗУ «Про повну загальну середню освіту», відповідають їх освітнім потребам та складені відповідно до освітніх програм. Структура і тривалість навчального року, навчального тижня, навчального дня, занять, відпочинку між ними, форми організації освітнього процесу визначені педагогічною радою закладу освіти. Розклад навчальних занять у закладі сформований відповідно до освітніх програм.
4.5.Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності
Керівництво закладу освіти спільно з педпрацівниками впроваджують у ліцеї політику академічної доброчесності. Про це свідчить роз'яснювальна робота класних керівників на зібраннях класу, ліцею, роз'яснення на уроках учителями-предметниками тощо. Педагоги закладу вбачають формування академічної доброчесності у наданні якісних освітніх послуг, у підвищенні свого професійного рівня шляхом саморозвитку та самовдосконалення. Це прослідковується у тематиці нарад при директору, педрадах колективу, тематиці засідань творчої групи вчителів тощо.
Відсутні звернення учасників освітнього процесу до адміністрації закладу щодо недотримання норм академічної доброчесності однією зі
сторін. Не зафіксовано актів фабрикації і фальсифікації, а також корупції ні з боку вчителів, ні з боку учнів, ні з боку батьків.
На практиці педагоги користуються переважно професійними матеріалами з Інтернет - ресурсів (календарні плани, презентації, розробки), проте джерела інформації вказують не завжди. Готуючи методичні розробки, теж часто використовують матеріали інших педагогів, авторів в основному вказують, проте не завжди оприлюднюють джерела інформації, посилання, та частку використаного матеріалу.
Рівні оцінювання за вимогами:
1.Наявність стратегії розвитку та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань – достатній рівень;
2. Формування відносин довіри, прозорості, дотримання етичних норм - достатній рівень ;
3. Ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних працівників - достатній рівень;
4. Організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії закладу освіти з місцевою громадою - рівень, що вимагає покращення ;
5. Формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності – достатній рівень
Відповідальна за проведення самооцінювання , заступник директора з навчально-виховної роботи ____________ Вигура Н.І.